Афазія та штучний інтеллект. Який зв’язок?

Порушення мови у дорослої людини (афазія) – це непросте випробування для неї самої, родичів та оточуючих. Часто порушення мови відбувається раптово, супроводжується іншими неврологічними порушеннями. Люди розгублені і не знають, чого чекати та куди звернутися за допомогою.

Нещодавно увагу фахівців та тих, хто цікавиться, привернуло повідомлення про успішне застосування імпланту, який переводить мозкові імпульси в мову. Це сталося в США завдяки дослідникам Каліфорнійського університету. Пристрій уживили жінці, яка через інсульт втратила здатність говорити (моторна афазія), повідомляє New York Times. Мікроелектроди вживили в кору головного мозку, до зон, де можна зчитувати сигнали, які пов’язані з роботою мовного апарату. Розшифрування сигналів проводив штучний інтелект. Завдяки сучасним технологіям вдалося озвучити близько 500 фраз із невеликою часткою помилок у словах. Візуально відтворював мову та міміку аватар на екрані комп’ютера. Раніше подібна розшифровка мови людей з афазією була практично неможлива. А саме через те, що сигнали, генеровані мозком, дуже індивідуальні. Тому для їх “перекладу” для конкретного пацієнта потрібен занадто великий обсяг часу й сил фахівців. На жаль, навіть така методика із залученням ШІ сьогодні є строго експериментальною і дуже затратною, тому до її масового впровадження ще далеко…

Афазія – це що та чому з’являється?

Афазія – це порушення мови, що сформувалося в результаті вогнищевих уражень головного мозку. Патологія виникає після інсульту, при травмах мозку, пухлинних процесах у ньому. А також при деяких психічних захворюваннях, після оперативних втручань на головному мозку. Афазія є неспецифічною ознакою захворювання. При цьому порушення мови може бути повним: пацієнт не в змозі вимовляти слова, якісь звуки або навіть сприймати мову, звернену до нього.

Хто ж може допомогти реальному пацієнту відновити мову після інсульту та інших ушкоджень мозку у наш час? Для відповіді на питання спочатку розглянемо докладніше, що таке афазія. Та які форми її бувають та які є ступені вираженості симптомів.

Розрізняють такі види порушення мови, неврологія:

Моторна афазія. До моторної групи відносять різні форми порушень мови. Їх об’єднує основний симптом цього виду порушень при грубому ступені вираженості – відсутність активної усної мови. Це відбувається через те, що органи артикуляції приймають неправильне положення в порожнині рота. Розуміння писемного мовлення і того, що говорять оточуючі, як правило, збережено.

Таке порушення мови може бути двох видів:
1. Аферентна моторна афазія – це порушення артикуляції, за якого людина не може визначити, що необхідно робити, щоб вимовити той чи інший звук. Пацієнти плутають близькі за вимовою звуки («з» і «с», «б» і «п» та ін.). На додаток, під час мовлення можуть переставляти місцями або пропускати букви, склади чи слова.
2. Еферентна моторна афазія – це порушення артикуляції, за якого людина не може вільно перейти від одного звуку до іншого. Для цього виду порушення мови характерним симптомом є складність у побудові речень. Мова стає бідною, пацієнти можуть не вживати прийменники, використовувати завжди один і той самий відмінок.

Сенсорна афазія

За цієї патології пацієнт абсолютно або частково не розуміє мову інших людей. Він може розмовляти, вживаючи знайомі слова. Але часто з’являються фонеми, позбавлені сенсу, «словесний салат». При цьому пацієнти не усвідомлюють, що їхня мова, можливо, незв’язана і незрозуміла іншим людям.

Акустико-мнестична афазія. При цьому типі порушення мови знижується обсяг слів, які людина може запам’ятати. Тому викликає утруднення навіть повтор довгої фрази. Також порушується процес підбору потрібного слова. А також з’являються в мові заміни слів, які не завжди підходять за змістом.

Динамічна афазія. До симптомів відносять «телеграфний» стиль мови, довгі паузи між словами, відсутність прийменників, порушення звичного ритму. Зазвичай у хворих знижена мовленнєва активність, немов вони не хочуть вести діалог.
При афазіях також тією чи іншою мірою порушується письмо і читання.

Різні види порушень мовлення рідко трапляються окремо одне від одного, зазвичай хвороба має змішану форму. Одним із різновидів є тотальна афазія, що характеризується повною втратою можливості говорити і розуміти мову.

Афазія: діагностика

Вербальне спілкування (бесіда) зазвичай дає змогу ідентифікувати наявність грубої патології. При цьому лікар повинен відрізнити афазію від інших проблем із комунікацією. Наприклад, пов’язаних із вадами слуху, зору (під час оцінки читання) або моторних навичок. Уточнити діагноз, виявити більш тонкі рівні дисфункції, і, особливо, допомогти в плануванні лікування та оцінці наявного потенціалу для відновлення дозволяє нейропсихологічне тестування. У нейропсихолога широкий вибір різних формальних тестів для діагностики афазії. А також для інших когнітивних функцій. Комплексна діагностика також включає інструментальні дослідження за допомогою комп’ютерної томографії (КТ). Або магнітно-резонансної томографії (МРТ) з ангіографією або без неї. Ці дослідження проводяться для визначення зон і ступеня ураження головного мозку, що викликало афазію.

Прогноз у разі афазії

Відновлення мовлення після інсульту та інших уражень мозку, швидкість і повнота залежать від таких умов:

• Причина афазії.
• Розмір, локалізація і характер ушкоджень мозку.
• Ступінь розладу мовлення.
• Кваліфікація, набір методик, досвід фахівців, які працюють із пацієнтом з афазією.
• Відповідь на лікування, зокрема настрій пацієнта, ставлення близьких.
• Вік, освіта і загальний стан здоров’я пацієнта.

Практично у всіх дітей у віці до 8 років афазія – це стан, за якого можливо повністю відновити мовлення. Навіть після сильного пошкодження будь-якої з півкуль головного мозку. У більш пізньому віці найактивніше відновлення відбувається протягом перших 3 місяців. Тому так важливо не відкладати реабілітацію. Період закріплення успіхів і подальше повільніше відновлення може зайняти до року.

Корекція та лікування афазії

Треба пам’ятати, що основа корекції афазії – це лікування причини захворювання. Тобто, головним фахівцем, щонайменше, в гострій фазі захворювання, є лікар невролог. Саме він відповідає за медикаментозне лікування в гострий період. Завдяки чому можна зменшити ділянку ураження кори головного мозку. Це дасть змогу частині втрачених функцій відновитися самостійно. А також він призначить медикаментозну підтримку подальшого періоду, щоб допомогти мозку швидше і повніше реагувати на допомогу від інших фахівців.
Найважливішими фахівцями, які зможуть відновити мовлення за афазії, є нейропсихолог і логопед (мовний терапевт). У чому ж різниця і розподіл праці між ними?

Нейропсихолог насамперед добре розуміється на впливі конкретних локалізованих мозкових ушкоджень на мовні та психічні функції. Він проводить корекцію афазії та психіки за допомогою спеціальних вправ і методик, спрямованих на відновлення пошкоджених функцій мозку або їх компенсацію іншими зонами. Крім того, фахівець консультує близьких пацієнта з афазією з питань формування комфортного оточення для хворого. Та щодо мотивації його до навчання та спілкування. Саме такий фахівець найбільш грамотно проведе нейропсихологічне тестування для визначення оптимальної схеми лікування. А також зможе контролювати та коригувати процес. Також інформація, отримана під час нейропсихологічного обстеження, дає змогу логопеду правильно визначити вид афазії, а отже, скласти ефективну реабілітаційну програму.

Логопед (мовний терапевт) – це педагог-дефектолог, який займається виправленням мовленнєвих порушень на рівні мовного апарату. Займається відновленням і тренуванням артикуляційного апарату, фонематичного слуху та звукового аналізу слів, зв’язності мовлення. Для розуміння мови використовує спочатку прості завдання. Згодом завдання, які ставлять перед пацієнтом з афазією, ускладнюються. Логопед навчає вимовляти і виділяти в словах окремі звуки, співвідносити предмети та їхні назви, займається з пацієнтом артикуляційною гімнастикою, а також багато іншого. Реабілітаційна програма включає той чи інший набір методик, залежно від виду афазії.

Порушення мови, неврологія: що ще допомагає?

Значну допомогу в реабілітації мови може надати правильно підібрана фізіотерапія, особливо методики, спрямовані на підвищення нейропластичності. До них належать, наприклад, транскраніальна магнітна стимуляція (ТМС) та транскраніальна мікрополяризація (ТКМП).

У період лікування афазії важливу роль відіграють оточення пацієнта. Тобто рідні та близькі, які також беруть активну участь у реабілітації пацієнта. Під час лікування будь-яких мовних порушень людям, які оточують хворого, необхідно говорити спокійно, чітко і ясно. Слід уникати складних слів і абстрактних понять. Мова має бути простою, досить повільною, а фрази короткими. Під час розмови приверніть увагу до себе жестами, ставайте там, де людина з афазією може вас добре бачити, чути, читати по губах та міміці. Зменшіть шум навколо, не підганяйте хворого, якщо його мова повільна. Хваліть за успіхи.

Таким чином, у лікуванні та реабілітації пацієнта з афазією дуже важлива робота мультидисциплінарної команди лікарів. У такій команді будуть грамотно розподілені елементи діагностики, складено оптимальний індивідуальний план лікування. А також кожен фахівець візьме на себе ту частину лікування, в якій його роль і методики найбільш сильні. Саме така команда є перевагою Клініки неврології та реабілітаційної медицини Експерт Хелс. Наші фахівці мають найвищу кваліфікацію, великий і часто унікальний досвід, відмінно вміють працювати в ефективній команді. У поєднанні з оптимальним забезпеченням сучасним діагностичним і лікувальним обладнанням це дасть найповніший і найшвидший з можливих ефектів  повернення мови та повноцінного життя пацієнту з порушенням мови. Ефективна допомога при афазії в Одесі – Клініка Експерт Хелс!