Що таке цукровий діабет?

Цукровий діабет – це група захворювань із класу ендокринних, основною ознакою яких є погане засвоєння глюкози, через що її вміст у крові підвищується (гіперглікемія). Це відбувається через дефіцит гормону інсуліну. Його нестача може бути абсолютною, через недостатню інтенсивність роботи β-клітин підшлункової залози. Або відносною, обумовленою неадекватною реакцією клітин-мішеней. Тобто, інсуліну стільки, скільки потрібно, але клітини організму не можуть з ним взаємодіяти. Цукровий діабет — це захворювання, яке характеризується хронічним перебігом і супроводжується порушенням вуглеводного, білкового та інших видів обміну речовин.

Класифікація діабету

Інсулінозалежний цукровий діабет 1 типу виникає після деструкції (руйнування) β-клітин підшлункової залози. Вони синтезують гормон інсулін та гинуть внаслідок агресивних дій імунної системи. 1-й тип може виникнути у будь-якому віці, але найчастіше буває у молодих людей. Крім зазначеної аутоімунної форми є ідіопатична з варіативними патологіями, в основному у дітей.

Інсулінорезистентний діабет 2-го типу відзначається у випадках, коли порушена чутливість до гормону клітин-мішеней. Внаслідок цього, незважаючи на те, що β-клітини виробляють інсулін, організм не може його ефективно використовувати. По суті, цукровий діабет — це системний збій ендокринної регуляції. Зустрічається частіше у людей середнього віку та старше, а також у осіб, які страждають на ожиріння. На початковому етапі для лікування достатньо організувати правильне харчування та приймати ліки, які здатні відновити нормальний рівень цукру в крові. Це найпоширеніша форма, зустрічається у 85-90% випадків.

Крім названих, є й рідкісні види цукрового діабету. Вони виникають через генетичні аномалії інсуліну, патології підшлункової залози, ендокринні хвороби, провокуються ліками, інфекціями тощо.

Цукровий діабет: причини

Єдиної думки про першоджерела хвороби не існує, хоча генетична схильність доведена. Окрім спадковості, провокуючими факторами виступають:

• Ожиріння. Небажаний ІМТ понад 30, оскільки це може спричинити розвиток діабету 2 типу.
• Захворювання ендокринного класу (наприклад гіперфункція щитовидної залози).
• Хронічні патології водно-електролітичного балансу.
• Панкреатит, кісти, склероз, кальцинати та інші хронічні запалення та захворювання щитовидної залози. А також травми, внаслідок яких страждає цей орган.
• Краснуха, кір, вітрянка та інші хвороби, характерні для дитячого віку, якщо вони проходять із ускладненнями, можуть викликати цукровий діабет.

Ще одна причина – «неправильне» меню. Погано, якщо в ньому переважають рафінована їжа, насичені та трансжири, легкі вуглеводи, фастфуд, зате мало харчових волокон. Також небезпечні тривала фізична перенапруга та хронічні стреси.

Перші ознаки цукрового діабету

Коли хвороба на початковій стадії, симптоми не надто помітні. Ось перелік основних:

• Швидка зміна маси тіла. Людина може як сповніти, так і схуднути.
• Шкіра суха, на ліктях, ступнях і гомілках безпричинний свербіж.
• Тіло часто покривається потом.
• Працездатність помітно падає. Пацієнт з цукровим діабетом швидко втомлюється, серед білого дня в нього сонливий стан.
• Погіршення зору.
• Хворий їсть як завжди, але постійно хочеться ще (поліфагія).
• Те саме — з питною водою (полідіпсія). І постійна сухість у роті.
• Сечовипускання частіше звичайного (поліурія), з великою кількістю (до 3 л/добу і більше) рідини. У сечі може бути ацетон.
• За діабету 2 типу дрібні ранки погано гояться.
• Іноді — паморочиться в голові, загальне нездужання, непритомність.

Кожна з перелічених ознак сама по собі ще не говорить про цукровий діабет. Але поєднання кількох — це привід записатися прийом до лікаря. А ось діабет 1 типу часто проявляється різким погіршенням стану хворого, аж до коми.

Діабетична нейропатія та енцефалопатія

Неврологічні ускладнення цукрового діабету виникають через постійне ураження нервових волокон і судин високим рівнем глюкози. Вони зачіпають до 50 % пацієнтів. При цьому часто призводять до тяжких наслідків, зокрема до втрати чутливості та ризику ампутації кінцівок. Основні симптоми ускладнень цукрового діабету:

• втрата чутливості. Пацієнт може не помітити поріз або мозоль на стопі;
• нічні болі. Стріляючі або ниючі болі в ногах, що посилюються у стані спокою;
• запаморочення та різке падіння тиску при вставанні;
• когнітивні порушення при цукровому діабеті: зниження пам’яті, концентрації уваги та розумової працездатності.

Нестача інсуліну загрожує тим, що надмірна кількість глюкози з кров’ю потрапить і до інших органів. Можливі нефропатія (ураження нирок), ретинопатія (руйнування судин сітківки ока), ангіопатія (травмування мікросудин рук та ніг). Цукровий діабет – це ще й порушення ліпідного обміну. Підвищується рівень холестерину, що призводить до розвитку атеросклеротичних бляшок у судинах. Відхилення від норм інсуліну в будь-який бік можуть призвести до коматозного стану.

Лікування цукрового діабету

Цукровий діабет — це захворювання, яке потребує комплексного лікування. Лікувальні заходи спрямовані на відновлення обміну вуглеводів, нормалізацію ваги та профілактику ускладнень. Окрім цього, пацієнт проходить навчання. Йому дають інформацію про хворобу, пояснюють важливість правильного харчування, розповідають як визначати рівень глюкози, коригувати дозу ліків тощо.

Спосіб відновлення вуглеводного обміну залежить від типу захворювання. При діабеті 1 типу – це ін’єкції інсуліну, при другому – таблетки для зменшення кількості глюкози та дієта. Слід пам’ятати, що цукровий діабет – це, на жаль, на усе життя. Доведеться регулярно ходити на обстеження до лікарні, обмежувати себе в їжі тощо.

Профілактика цукрового діабету

Щоб зменшити ризик виникнення діабету, рекомендується стежити за вагою та оптимізувати меню, видаливши з нього страви, про які було сказано вище. Добове споживання рідини треба довести до норми та не захоплюватися надмірно фізичною активністю. Бажано регулярно обстежуватися, щоб контролювати характеристики ліпідного та вуглеводного обміну. При необхідності проходити курс профілактичного лікування цукрового діабету.