Хвороба Паркінсона – це що? Трохи теорії та статистики
Первинний паркінсонізм, або хвороба Паркінсона – це одне з найпоширеніших нейродегенеративних захворювань. У всьому світі налічується близько 10 мільйонів осіб із цим захворюванням. В Україні є 23 тис. осіб із таким діагнозом (реально, звісно ж, більше, адже не всі пацієнти звертаються до невролога). На момент постановки діагнозу більшість із них старші за 60 років. Хвороба Паркінсона у жінок трапляється дещо рідше і розвивається повільніше. Іноді (менше 10% випадків) захворювання передається у спадок і може бути пов’язане з певним генетичним дефектом. Тривалість життя людей із паркінсонізмом приблизно така сама, як і в здорових людей. Крім того, захворювання не прогресує з однаковою швидкістю у всіх пацієнтів. Ось чому в кожного хворого є “своя” хвороба Паркінсона зі своїми індивідуальними симптомами. Більш ранній початок означає більш складний перебіг.
Хвороба Паркінсона – це нейродегенеративне захворювання, за якого відбувається прогресуюче ушкодження клітин головного мозку, що виробляють дофамін та керують м’язовим тонусом. Дефіцит дофаміну, що виникає, призводить до різних рухових порушень. На початку паркінсонізму також гинуть нервові клітини в інших ділянках мозку, які не мають жодного стосунку до вироблення дофаміну. Це призводить до низки симптомів (наприклад, вегетативних розладів, болю, порушень сну, психічних порушень), які в міру прогресування захворювання стають дедалі більш стресовими для постраждалих.
Симптоми паркінсонізму
Хвороба Паркінсона насамперед вражає рухові функції хворого. Через постійне напруження мускулатури рухи стають дедалі складнішими, розвивається гіпокінезія (зниження рухової активності та уповільнення рухів) і акінезія. У хворих створюється враження, що їхні кінцівки “заблоковані”. Особливо страждають автоматичні рухи, такі як ходьба або ковтання, які здорові люди виконують, не замислюючись. Але міміка та дрібна моторика (натискання кнопок, застібання ґудзиків, використання мобільних телефонів тощо) також страждають. Характерна зігнута поза теж є вираженням ригідності (напруження) м’язів. Симптоми паркінсонізму наростають у міру прогресування захворювання.
Тремор (тремтіння) у спокої, який виникає приблизно у двох третин хворих на хворобу Паркінсона, зазвичай спочатку односторонній. Руки уражаються більше, ніж ноги. Характерна ознака – під час цілеспрямованих рухів тремор тимчасово зникає, тобто пацієнт виконує усвідомлені дії без перешкоди – тремтіння.
Рівновага людини забезпечується складною системою регуляції, в якій центральну роль відіграють автоматичні утримувальні та регулювальні рефлекси. Хвороба Паркінсона супроводжується характерним порушенням рівноваги, постуральною нестійкістю, особливо на пізніх стадіях. Виникає ризик падінь.
Розлади мовлення проявляються зниженням гучності та чіткості голосу, можлива поява розладів ковтання.
Первинний паркінсонізм часто супроводжується і немоторними симптомами, що виникають і прогресують:
- психологічні та психіатричні проблеми (наприклад, депресія, тривога);
- вегетативні розлади: наприклад, порушується регуляція артеріального тиску, травлення (закрепи), функції сечового міхура та температури;
- порушення ритму сну та неспання;
- сенсорні порушення (наприклад, розлад нюху, болі);
- на пізній стадії хвороби виникають зміни пам’яті, уваги, може знижуватися інтелект.
Як починається хвороба Паркінсона
Первинний паркінсонізм починається підступно та з окремих, не завжди чітко диференційованих симптомів. Типові ранні симптоми включають тремор в одній руці, повторювані судоми в окремих кінцівках, хронічне напруження в ділянці шиї, порушення сну, загальну втому і млявість, стійкі запори, порушення нюху, а також дискомфорт під час ходіння і депресію. Одним із ранніх проявів хвороби Паркінсона може бути синдром неспокійних ніг.
Оскільки дегенерація нейронів неухильно прогресує, симптоми також постійно посилюються. Хода стає сіменястою. Тонка моторика (чищення зубів, застібання ґудзиків, письмо, рукоділля) погіршується, мовлення часто стає тихішим та менш чітким, міміка зменшується, верхня частина тулуба може нахилятися вперед. Надалі можливі розлади ковтання.
Паркінсонізм у жінок
Вироблення естрогенів у жіночому організмі допомагає підтримувати нормальний рівень дофаміну, тому в жінок хвороба Паркінсона зустрічається рідше, ніж у чоловіків, а розвивається пізніше (зазвичай після клімаксу), прогресує повільніше. Специфічні чинники, що провокують паркінсонізм у жінок: порушення функції яєчників (зокрема й оперативне видалення), множинні вагітності (3 і більше), рання менопауза.
Перші ознаки хвороби Паркінсона у жінок нагадують симптоми інших патологій. Жінку можуть турбувати часті закрепи, зміна голосу, втрата або різке зниження нюху. Змінюється постава (з’являється сутулість), часто розвивається депресивний розлад. Частіше, ніж у чоловіків, спостерігаються синдром неспокійних ніг, болі в плечах і верхній частині хребта, посилення потовиділення, збільшення обсягу слини. За раннього розвитку відзначають порушення регулярності циклу.
Стадії хвороби Паркінсона
Виходячи з тяжкості симптомів, виділяють стадії первинного паркінсонізму:
- перша – односторонні прояви хвороби;
- друга – двосторонні прояви без порушень постави та рівноваги;
- третя стадія хвороби Паркінсона – помірна постуральна нестійкість, за якої хворому не потрібна допомога інших осіб;
- четверта – виражена втрата рухової активності, хворому не вдається стояти або рухатися без чужої допомоги;
- п’ята – пацієнт прикутий до ліжка (або крісла), практично будь-яка рухова активність вимагає сторонньої допомоги.
Лікування хвороби Паркінсона
Медикаментозна терапія є основою лікування паркінсонізму. У перші два-п’ять років хвороби, у так звану “фазу медового місяця”, таке лікування максимально ефективне, завдяки чому більшість хворих можуть вести практично нормальний спосіб життя. Основний препарат – діоксифенілаланін, який при пероральному введенні всмоктується, проникає до ЦНС, зазнає декарбоксилювання і перетворюється на дофамін (нестача якого й спричиняє більшість симптомів). Найефективнішим є синтетичний лівообертальний ізомер (леводопа). На жаль, у міру прогресування захворювання тривалість та ефективність дії препарату зменшується. Тому на початку хвороби Паркінсона має сенс відкласти старт терапії леводопою, для цього призначають ліки, які сприятливо впливають на синтез дофаміну в мозку і запобігають загибелі нейронів (селегілін, пірибедил, амантадин тощо).
Після першого періоду терапії ефект леводопи стає незбалансованим та коливається протягом дня. Коливання ефекту призводять до мимовільних надмірних рухів (дискінезії), що чергуються з фазами вираженої нерухомості. Паркінсонізм на цій стадії супроводжується наростанням немоторних симптомів (депресія, когнітивні розлади, розлади травлення, коливання артеріального тиску тощо).
Через коливання ефекту інтервали між прийомами ліків необхідно скорочувати. Або комбінуються препарати, що мають пролонговану дію. Щоб домогтися найкращого результату за хвороби Паркінсона, лікарю необхідно підбирати індивідуальне лікування. Необхідна активна співпраця між лікарем та пацієнтом.
Якщо контроль симптомів більше неможливий за допомогою ліків, застосовуються немедикаментозні види лікування, зокрема нейрохірургічні.
Реабілітація за хвороби Паркінсона
За первинного паркінсонізму дуже важлива фізична реабілітація, фізіотерапія та допомога логопеда. Лікар ФРМ проводить із пацієнтом курс занять, що дає змогу знизити надлишковий тонус і поліпшити рухи. У реабілітації обов’язково використовують ерготерапію, яка дає змогу провести побутову та соціальну адаптацію пацієнта з паркінсонізмом.
Виражений ефект отримують під час використання особливих методів фізіотерапії, це транскраніальна магнітна стимуляція та мікрополяризація головного мозку.
Скільки живуть з хворобою Паркінсона? Це захворювання не спричиняє скорочення тривалості життя пацієнта. Тому так важливо максимально відновити і підтримувати якість життя не тільки самого хворого, а й його оточення.
Фахівці Клініки неврології та реабілітаційної медицини “Експерт Хелс” в Одесі мають значний досвід у лікуванні хвороби Паркінсона. У клініці є унікальне діагностичне обладнання для оцінки тремору, постуральної нестійкості, нюхових порушень, порушення ковтання. А також лікувальне обладнання експертного класу. У застосовуваних схемах терапії (згідно з найкращими Європейськими та світовими протоколами) поряд з медикаментозними методами широко використовуються техніки нейрореабілітації, арт-терапія, спеціальні фізіотерапевтичні методи, методики нейромодуляції, зокрема унікальний метод терапії мови Lee Silverman Voice Treatment (LSVT). Наша мета – підібрати пацієнту оптимальне комплексне лікування паркінсонізму, щоб максимально поліпшити якість його життя.
Якщо Ви підозрюєте хворобу Паркінсона у себе або близької людини, а також за будь-яких неврологічних порушень запишіться на консультацію невролога в Одесі за телефоном +38(097) 067 11 11 або заповнивши форму нижче. Чекаємо Вас у Клініці неврології та реабілітації Експерт Хелс!
