Синдром хронічного тазового болю – це хвороба?

Хронічний тазовий біль – це не хвороба, а тривалий біль, що локалізується нижче пупка, в надлобковій і клубовій ділянці, крижах і промежині. Та не пов’язаний з онкологічним захворюванням. Про синдром хронічного тазового болю у жінок кажуть у разі дискомфортних відчуттів у тазу протягом півроку. А ось про СХТБ у чоловіків – 3 місяці за останні півроку. На цей синдром тією чи іншою мірою страждають близько 15-20% жінок і 8% чоловіків. СХТБ – наслідок розвитку патології малого таза, але не є прямим наслідком хвороби. По суті це зміни в центральній нервовій системі, які підтримують відчуття болю в тазу за відсутності гострого пошкодження. Часто до процесу залучаються тазові м’язи, які стають болючими. Тобто формується міофасціальний синдром тазового дна. Інші органи теж можуть ставати чутливими, наприклад, матка, піхва або кишківник. Діагностика та лікування синдрому хронічного тазового болю – нетривіальний процес, що вимагає високої кваліфікації команди фахівців та індивідуального підходу до кожного пацієнта.

Причини хронічного тазового болю

В основі СХТБ лежать запальні, метаболічні, дистрофічні та гемодинамічні зміни в малому тазу. За тривалого впливу таких причин у периферичних нервових закінченнях симпатичної нервової системи розвиваються стійкі функціональні порушення. У результаті цього в центральну нервову систему надсилається надмірна кількість патологічних імпульсів. У спинному мозку через тривале переподразнення такими імпульсами підвищується чутливість структур. Відтоді будь-які, навіть небольові імпульси, починають сприйматися як тазовий біль. Таким чином, запускається порочне замкнуте коло – центральна нервова система через збій роботи тепер підтримує застійні явища в малому тазу. Неадекватні нервові імпульси і неадекватні відповіді на них і формують синдром хронічного тазового болю у чоловіків та жінок.

СХТБ може формуватися як наслідок перенесеного запалення в одному з органів малого таза. Наприклад, після бактеріального простатиту або гострого циститу. Хронічний тазовий біль може бути проявом нейропатії статевого нерва, ендометріозу, фіброміалгії. А також запалення крижово-клубових суглобів та інших патологій цієї ділянки. Іноді причина так і залишається невідомою.

Види СХТБ

Синдром хронічного тазового болю у чоловіків і в жінок класифікують по-різному. Як наслідок різної анатомії й особливостей розвитку патологічного процесу. У чоловіків використовують систему UPOINT, спираючись на переважаючі симптоми:

• U – спостерігаються об’єктивні ознаки патологічних змін у сечовивідній системі;
• P – прояви здебільшого зачіпають психоемоційний стан хворого, без виявлення змін органів – тазова невралгія;
• O – ознаки органічного ураження передміхурової залози;
• I – інфекційна природа хронічного тазового болю;
• N – неврологічні симптоми зачіпають й інші зони, крім тазової;
• T – переважає м’язова симптоматика, тригерні точки, надмірне напруження м’язів тазового дна.

У жінок СХТБ зустрічається набагато частіше і симптоми значно важчі, сильніше порушують якість життя. Тому в класифікації більше звертають увагу не на групування симптомів за ураженим органом. А на етапи формування та прогресування синдрому хронічного тазового болю. Ось 3 основні етапи:

• Органний – болі внизу живота, в тазовій ділянці супроводжуються розладами кровообігу (застій, гіперемія). А також СХТБ супроводжується розладами функції сечостатевих органів. Загалом тазові болі відповідають за локалізацією і силою провокуючому захворюванню. Натомість, психоневротичні порушення відсутні або мінімальні.
• Надорганний – хронічний тазовий біль віддає у верхню частину живота, частіше за типом «віддзеркалення». Таким чином, формується вторинне вогнище подразнення в паравертебральних (навколохребцевих) і навколоаортальних гангліях. А ось психоневротичний компонент не є основним чинником порушення якості життя.
• Полісистемний – виникають розлади трофіки (живлення) тканин за межами таза, біль стає інтенсивнішим. Тобто захворювання набуває системного характеру. Розвиваються множинні дисфункції різних внутрішніх органів. Синдром хронічного тазового болю у жінок істотно змінює спосіб і якість життя пацієнтки. Часто спостерігаються явні та виражені психоемоційні розлади.

Окремо виділяють форму СХТБ, за якої клінічні прояви не відповідають основному захворюванню. У цьому випадку високий ризик постановки неправильного діагнозу.

Симптоми СХТБ: яким буває хронічний тазовий біль

Біль під час сидіння. Сидіння може викликати або посилювати біль в тазу чи дискомфорт. Як правило, хворобливі відчуття наростають протягом дня, досягаючи максимуму до вечора. Синдром хронічного тазового болю унеможливлює тривалі перельоти або переїзди в машині, заважає роботі.
Біль або дискомфорт у промежині. Тобто між мошонкою та анусом у чоловіків і піхвою та анусом у жінок – найпоширеніша локалізація при синдромі хронічного тазового болю. Може турбувати безперервно або періодично, супроводжуватися відчуттям «грудки» або «м’яча» в промежині або анусі. Посилює біль тривале сидіння, їзда на велосипеді. Є зв’язок із дефекацією: полегшення після випорожнення пов’язане з тим, що напружені м’язи промежини розслабляються. А ось посилення тазового болю пов’язане зі спазмом внутрішнього анального сфінктера.

Біль у статевих органах: жінки зазвичай відчувають біль у піхві з одного або двох боків.Натомість чоловіки скаржаться на біль у стовбурі або голівці статевого члена, що може посилюватися під час дотику з одягом.
Больові відчуття над лобком (внизу живота) часто поєднуються з прискореним сечовипусканням, можуть локалізуватися посередині або з будь-якого боку.
Біль у куприку часто пов’язаний з випорожненням кишечника або тривалим сидінням.
Біль у нижній частині спини, крижах, сідницях: необхідно диференціювати СХТБ з остеохондрозом хребта або сакроілеїтом (запалення крижово-клубових суглобів).

Небольові симптоми при синдромі хронічного тазового болю

За СХТБ спостерігаються різноманітні симптоми, пов’язані із сечовипусканням:

• прискорене сечовипускання;
• відсутність задоволення від сечовипускання, відчуття неповного випорожнення. А також бажання одразу знову піти в туалет;
• порушення якості життя («прив’язка до туалету»). Наприклад, пацієнти не можуть відвідувати розважальні заходи, їздити на великі (а іноді й на маленькі) відстані, часто змушені перебувати вдома, з’являються обмеження в роботі;
• необхідність вставати в туалет уночі (ноктурія) при синдромі хронічного тазового болю позбавляє повноцінного сну. До того ж призводить до хронічної перевтоми, посилює депресію;
• дискомфорт, біль або відчуття печіння під час сечовипускання, до або після нього. Зазвичай це пов’язано з дисфункцією тазового дна і наявністю тригерних точок у м’язах промежини. Іноді сечовипускання настільки болісне, що похід до туалету стає справжнім випробуванням;
• ослаблення напору сечі та подовження часу сечовипускання.

СХТБ та сексуальна дисфункція у жінок та чоловіків

У жінок це біль при введенні статевого члена в піхву, біль у тазу під час статевого контакту. Відсутність або зниження статевого потягу характерна незалежно від статі. Синдром хронічного тазового болю у чоловіків може супроводжувати біль під час або після еякуляції. У зв’язку з очікуваннями болю сім’явиверження може довго не наставати (відтермінована еякуляція) або бути відсутнім (анеякуляція). А також можливі ослаблення «напору сперми», еректильна дисфункція.

Пригнічений стан, депресія пов’язані з тазовим болем, що виснажує, порушенням сну. До того ж з обмеженням соціальної активності, сексуальною дисфункцією і погіршенням стосунків із партнером. Погіршує психічний стан часта відсутність чіткого діагнозу, відчуття безвиході, страх онкологічного захворювання.

Для синдрому хронічного тазового болю характерні мінливість симптомів та зміна локалізації тазового болю. Мало того, слабка реакція на прийом ліків. Натомість тепла ванна часто приносить значне полегшення.

Діагностика синдрому хронічного тазового болю

З постійними болями в тазу жінкам слід звертатися до гінеколога, а чоловікам – до уролога. Але особливість СХТБ – неврологічна природа та психологічний компонент – вимагають залучення до діагностики лікаря невролога та клінічного психолога. Діагностичний процес за хронічного тазового болю – нешаблонний, потребує індивідуального підходу до кожного пацієнта. Недостатня грамотність і уважність лікарів часто призводить не до встановлення діагнозу СХТБ, а до претензій до пацієнтів, що «вони все вигадують».

Крім збору скарг, анамнезу, гінекологічного та урологічного оглядів, обов’язковим є лабораторний етап обстеження. Аналізи дають змогу оцінити стан організму і функціонування всіх систем. Для оцінки стану репродуктивних органів проводять мікроскопічне вивчення мазків у жінок і простатичного секрету – у чоловіків.

Основні інструментальні методи діагностики синдрому хронічного тазового болю:

• УЗД органів малого таза і нирок;
• доплерографія клубових і регіональних судин;
• КТ або МРТ;
• іноді – екскреторна урографія.

За підозри на спайковий або неопластичний процес у малому тазу нерідко призначають діагностичну лапароскопію, під час якої є можливість провести біопсію. Багатьом пацієнтам зі СХТБ показана консультація клінічного психолога.

Хронічний тазовий біль: лікування

Лікування СХТБ частково залежить від первинної причини, проводиться комплексно. Тобто програма має розроблятися окремо для кожного пацієнта. Терапія включає: медикаментозне лікування болю в тазу, фізіотерапевтичні процедури, психотерапевтичні методики. У низці випадків, якщо хронічний тазовий біль пов’язаний із серйозними органічними змінами в малому тазу, потрібне хірургічне лікування.

Медикаментозне лікування синдрому хронічного тазового болю підбирають з урахуванням причини захворювання. За наявності інфекції застосовують антибіотики, антисептики, протигрибкові та антипротозойні засоби. За наявності запалення – нестероїдні протизапальні засоби. Незважаючи на невисоку ефективність за болі в тазу, можуть застосовуватися знеболювальні препарати. У разі гормонального дефіциту проводять замісну терапію. Часто потрібні й ефективні вітаміни, імунокоректори та засоби для поліпшення кровообігу. За наявності підтвердженої м’язової дисфункції тазового дна застосовують ботулінотерапію м’язів промежини. Ін’єкції ботулінічного токсину в напружені м’язи допомагають зняти спазм і біль у тазу.

Неможливо переоцінити роль фізіотерапії в лікуванні синдрому хронічного тазового болю. Ефективні методики на основі змінного електромагнітного поля (текар-терапія), електричних імпульсів, лазерного випромінювання, ударно-хвильова терапія тощо. Дуже ефективна в лікуванні болю і дисфункції тазових органів інноваційна методика – транскраніальна магнітна стимуляція (ТКМС). Хороші результати отримують при використанні голкорефлексотерапії, грязелікування, сольових ванн. Якщо болять м’язи тазового дна у жінок, зменшити біль допоможуть вправи за Кегелем.

З метою нормалізації психічного стану пацієнта зі СХТБ застосовують психотерапію (релаксувальні методики, самогіпноз, когнітивно-поведінкову терапію). За необхідності призначають антидепресанти, анксіолітики або седативні препарати.

Хірургічне лікування синдрому хронічного тазового болю

Операція за СХТБ може застосовуватися для усунення тазових болів за наявності органічних причин. Чоловікам частіше проводять розсічення шийки сечового міхура, видалення простати або її частин. У разі синдрому хронічного тазового болю в жінок частіше потрібні втручання з розсічення спайок, видалення новоутворень. Переважні малотравматичні лапароскопічні втручання.

Профілактика СХТБ полягає у своєчасному виявленні та лікуванні захворювань малого таза.

У Клініці неврології та реабілітаційної медицини Експерт Хелс в Одесі працюють висококваліфіковані неврологи, уролог, гінеколог і клінічний психолог з досвідом роботи понад 20 років. Клініка забезпечена діагностичним і лікувальним обладнанням експертного класу. Гарантуємо: уважне професійне ставлення, комфорт, швидкий і точний діагноз, ефективне лікування СХТБ за суворого дотримання лікарської таємниці! Особлива перевага нашої Клініки – наявність повністю обладнаного реабілітаційного центру. Тут найкращі умови для комплексного лікування синдрому хронічного тазового болю, включно з фізіотерапією та ЛФК!

Якщо у Вас або у близької людини скарги на хронічний тазовий біль, запишіться на консультацію в Одесі за телефоном +38(097) 067 11 11 або заповнивши форму нижче. Чекаємо Вас у Клініці неврології та реабілітації Експерт Хелс!