Хвороба Меньєра – що це таке?

Хвороба Меньєра – це незапальне захворювання внутрішнього вуха, що виникає через збільшення об’єму лабіринтової рідини (ендолімфи) та підвищення тиску в перетинчастому лабіринті. Інша назва хвороби – ендолімфатичний гідропс. В результаті підвищеного тиску ендолімфи виникають рецидивуючі напади шуму в вухах, системного запаморочення, порушення рівноваги. А також розвивається прогресуюча глухота. Синдром Меньєра, на відміну від хвороби, виділяють у разі вторинного підвищення тиску в лабіринті (через іншу патологію).
Цікаво, що хвороба Меньєра розвивається переважно у представників європеоїдної раси. А ось вік хворих має широкий діапазон – від 20 до 50 років. У своєму розпалі синдром Меньєра сильно порушує працездатність і якість життя пацієнтів. Наприклад, хворий не може виконувати обов’язки на роботі, водити автомобіль та вести активний спосіб життя. А також змушений постійно бути вдома.

Причини хвороби Меньєра

Ендолімфатичний гідропс досі не має доведеної причини. Основних теорій причини хвороби Меньєра дві – генетична і аутоімунна. На користь першої свідчать расові особливості поширення та наявність сімейних випадків захворювання. На користь другої – встановлений зв’язок прояву ендолімфатичного гідропсу з перенесеними вірусними захворюваннями і алергічними реакціями. При цьому не виключено, що це лише провокуючі фактори, а не справжня причина.
Інші фактори ризику прояву хвороби Меньєра:

• травми голови і вух;
• порушення кровообігу у внутрішньому вусі;
• гормональні збої (включаючи менопаузу);
• значні порушення водно-електролітного балансу в організмі.

Синдром Меньєра: симптоми

Хвороба Меньєра має дві основні групи симптомів: вестибулярно-вегетативні та слухові. При цьому першими проявами ендолімфатичного гідропсу можуть бути як перші, так і другі. У міру розвитку синдрому Меньєра додаються інші симптоми, формуючи класичну картину хвороби.
Основні вестибулярно-вегетативні симптоми хвороби Меньєра:

• періодичні напади системного запаморочення. Напад триває від декількох хвилин до декількох днів (частіше від 2 до 8 годин);
• розлад рівноваги (хворий не може ходити, стояти, прагне лягти);
• зміни пози можуть викликати нудоту і блювоту;
• напад хвороби Меньєра часто супроводжують пітливість, коливання артеріального тиску, серцебиття, блідість шкіри;
• порушення координації.

Напади хвороби Меньєра можуть бути спровоковані зовнішніми факторами. Наприклад, серед тригерів виділяються значні фізичні навантаження, перевтома, куріння (іноді й пасивне), вживання алкоголю. Після нападу стан пацієнта відновлюється не відразу. Як правило, турбують загальна слабкість, хиткість ходи, важкість у голові, шум у вухах, зниження слуху. У міру прогресування ендолімфатичного гідропсу такі симптоми посилюються і зберігаються все довше.

Слухові симптоми хвороби Меньєра включають зниження слуху (глухота), шум або відчуття закладеності у вухах. При цьому на початку ці симптоми також не постійні, в період між нападами слух нормалізується. Згодом найчастіше симптоми наростають аж до повної глухоти.

Стадії розвитку хвороби Меньєра

Виділяють 3 стадії хвороби Меньєра.
Початкова. Напади системного запаморочення виникають всього кілька разів на рік, тривають до 3 годин. Вестибулярні симптоми синдрому Меньєра яскраві. Вегетативні або відсутні, або виражені слабо. А ось туговухість розвивається повільно, з одного боку, майже непомітно для самого пацієнта.
Розпал хвороби Меньєра. Напади частішають до декількох разів на тиждень, супроводжуються вегетативними порушеннями. Ендолімфатичний гідропс проявляється постійним шумом у вухах, може відчуватися закладеність вуха з одного боку. Слух прогресивно знижується.
Третя стадія, загасання. Типові напади зникають або стають несистемними. Наприклад, проявляється не сильне запаморочення, а посилення хиткості ходи. До того ж спостерігається значне і незворотне зниження слуху, часто двостороннє. Нерідко є порушення координації навіть поза нападами.

Діагностика ендолімфатичного гідропсу

Діагностика хвороби Меньєра – це найчастіше зона відповідальності ЛОР-лікаря. Хоча оптимальним фахівцем є більш рідкісний лікар отоневролог. Характерні ознаки можна виявити ще на стадії опитування пацієнта і збору скарг. Такими вважаються системні напади запаморочення, що поєднуються з шумом у вухах і зниженням слуху. Оскільки на ранніх стадіях туговухість буває не очевидною, проводять комплексне дослідження слуху, що включає аудіометрію та електрокохлеографію. Діагностику підвищеного ендолімфатичного тиску проводять за допомогою гліцерол-тесту.

А ось оцінку вестибулярного апарату при хворобі Меньєра краще довірити лікарю-неврологу. Застосовуються апаратні стабілометрія та відеоністагмометрія. А також спеціальні тести, наприклад, проба Дікса-Холлпайка. Додатково для виключення вторинного синдрому Меньєра можуть призначатися МРТ головного мозку, дослідження поза- і внутрішньочерепних судин. Також для виключення аутоімунних захворювань призначають лабораторні аналізи крові.

Хвороба Меньєра: лікування, препарати

Лікування хвороби Меньєра комплексне, проводиться отоневрологом або командою з ЛОР-лікаря та невролога. Ендолімфатичний гідропс лікують у двох напрямках: купірування гострого нападу і профілактика нових атак. На жаль, вилікувати хворобу Меньєра повністю на даному етапі розвитку медицини неможливо. Але індивідуальна грамотна терапія може уповільнити розвиток туговухості, зменшити вираженість вушного шуму. А також знизити частоту і вираженість запаморочення.

Лікування гострого нападу хвороби Меньєра

Гострий напад лікують амбулаторно, госпіталізація зазвичай не потрібна. Для усунення гострих симптомів хвороби Меньєра використовують транквілізатори (діазепам), нейролептики, судинорозширювальні та антигістамінні засоби. А ось для дегідратації (зниження тиску ендолімфи) використовують сечогінні засоби. У гострому періоді ендолімфатичного гідропсу через нудоту і блювоту препарати вводяться у вигляді ін’єкцій або у свічках. Іноді проводять завушні новокаїнові блокади.

Підтримуюча терапія ендолімфатичного гідропсу (профілактика нападів)

Медикаментозне лікування хвороби Меньєра в міжнападному періоді спрямоване на всі сторони патологічного процесу:

• сечогінні засоби з метою зменшення накопичення рідини у внутрішньому вусі;
• бетагістину дигідрохлорид — гістаміноподібний препарат. У свою чергу, зменшує інтенсивність і тривалість запаморочень, робить їх більш рідкісними;
• препарати, що поліпшують мозковий кровообіг;
• гормональні протизапальні засоби також допомагають знизити вироблення ендолімфи при ендолімфатичному гідропсі;
• у важких випадках вираженого запаморочення, яке не усувається медикаментозними засобами, застосовують хімічну абляцію лабіринту. При цьому в барабанну порожнину вводять ототоксичний антибіотик (наприклад, гентаміцин). Це припиняє напади запаморочень при хворобі Меньєра в 90% випадків. Але є і ризик значного зниження слуху.

Допомагають знизити частоту нападів обмеження споживання солі, алкоголю, кави, виключення куріння тютюну. А також уникнення стресів та будь-яких станів, що провокують напади хвороби Меньєра. У пізніх стадіях, коли виражені хронічні симптоми, допомагає реабілітаційна гімнастика для тренування почуття рівноваги. Стійкі та значні порушення слуху вимагають слухопротезування.

Хвороба Меньєра: хірургічне лікування

При неефективності консервативного лікування симптомів ендолімфатичного гідропсу застосовують як щадні, так і деструктивні хірургічні операції. А ось метод хірургічного лікування хвороби Меньєра визначають в індивідуальному порядку відповідно до тяжкості симптомів, результатів лікування та обстеження. Застосовуються:

• дренування ендолімфатичного мішка. В результаті зменшуються прояви хвороби без пошкодження структури ураженого вуха;
• сакулотомія — декомпресивна операція на сферичному мішечку;
• перетин вестибулярного нерва, що сприяє зникненню вестибулярних розладів при хворобі Меньєра;
• лазеродеструкція горизонтального напівкругового каналу. Цей метод дозволяє позбутися нападів запаморочення та зберегти слух;
• лабіринтектомія, кохлеосакулотомія, вестибулярна нейректомія — це вже деструктивні операції.

У Клініці неврології та реабілітації Експерт Хелс в Одесі працюють висококваліфіковані неврологи та ЛОР-лікар. Клініка забезпечена діагностичним та лікувальним обладнанням експертного класу. Якщо у Вас чи у Ваших близьких синдром Меньєра або інші скарги – запишіться до нас на консультацію! Хороший фахівець швидко поставить правильний діагноз. А також призначить ефективне лікування ендолімфатичного гідропсу.

Підозрюєте хворобу Меньєра? Запишіться на консультацію або викличте додому отоларинголога в Одесі за телефоном +38(097) 067 11 11 або заповнивши форму нижче. Чекаємо на Вас у Клініці неврології та реабілітації Експерт Хелс!