Непритомність: її особливості та небезпека

Зомління або синкопе чи непритомність – це короткочасна втрата свідомості, не пов’язана з нападом епілепсії та спричинена епізодом різкого зниження обміну речовин у головному мозку. Як правило, синкопальний стан настає через короткочасне порушення кровопостачання. Але може бути й наслідком дефіциту поживних речовин і кисню в крові (голодна непритомність, анемія). Понад третина людей у своєму житті хоч раз стикалися з непритомністю. Часто це пов’язано з різними епізодичними зовнішніми або внутрішніми факторами. Але якщо зомління повторюються, то причина серйозна і необхідно звернутися до кваліфікованого фахівця – лікаря невролога.

Зазвичай тривалість непритомності від кількох секунд до однієї хвилини, рідко – кілька хвилин. Тривалий синкопальний стан супроводжується глибокою втратою свідомості, пригніченням рефлексів і схожий на кому. Якщо непритомність виникає швидко, то є значний ризик травми від падіння, аж до перелому основи черепа і кінцівок. Часті непритомні стани безпосередньо вказують на серйозне захворювання і є ознакою підвищеного ризику раптової смерті. Глибоке зомління небезпечно само по собі: людина може задихнутися через западання язика, можливий набряк мозку. Загалом синкопальні стани знижують якість життя і спричиняють серйозні психологічні проблеми, що обмежують мобільність людини, а іноді й працевлаштування.

Втрата свідомості: причини

Існує велика кількість патологічних станів, що супроводжуються непритомністю. Розглянемо за групами.

Вазовагальна непритомність, також відома як рефлекторна, виникає через тимчасові порушення роботи вегетативної нервової системи. Ця система керує автоматичними функціями організму, включно з серцевим ритмом, диханням і травленням. Під час рефлекторного зомління знижується артеріальний тиск, сповільнюється пульс. Тому постачання мозку киснем і живленням стає надто низьким для підтримання свідомості. Вазовагальна непритомність, як правило, має характерні тригери:

• почуття страху, зокрема перед медичними маніпуляціями;
• психоемоційний стрес;
• перебування в натовпі;
• вплив високих температур (тепловий удар) – типова причина вазовагальної непритомності;
• перевтома;
• різкий біль;
• вплив токсинів.

Більшість випадків зомління належить до цього типу. Зазвичай така короткочасна втрата свідомості не потребує лікування, а лише усунення провокуючих чинників.

Синдром каротидного синуса – різновид рефлекторної непритомності. Каротидний синус – це ділянка на сонній артерії, що постачає кров у мозок. Якщо на цю зону виникає тиск, може бути спровокований синкопальний стан. Викликають синдром каротидного синуса такі події, як різкі повороти голови, тугий комір, іноді навіть гоління.

Голодна непритомність  – це зомління через нестачу поживних речовин в організмі. Низький рівень цукру в крові під час голоду призводить до зменшення надходження енергії та погіршення роботи мозку. Це може спричинити запаморочення, слабкість і втрату свідомості.

Ортостатична гіпотензія

Ортостатична гіпотензія може спричиняти непритомність після різкого вставання. Вплив сили тяжіння змушує кров накопичуватися в ногах, спричиняючи падіння артеріального тиску у верхніх частинах організму. Нервова система зазвичай реагує на це підвищенням серцевого ритму і звуженням судин. Це сприяє стабілізації кровопостачання мозку. Але при розбалансуванні такої регуляції можливе виникнення синкопального стану. Ідіопатична ортостатична гіпотензія визначається, коли явної причини немає. Викликана гіпотензія може виникнути в разі:

• зневоднення або втрати крові;
• дефіциту вітаміну B12;
• застосування сечогінних, ліків від аритмії або препаратів від підвищеного тиску.
• хвороби Паркінсона.

Серцева непритомність спричиняється недостатньою насосною функцією серця. Зомління можуть виникнути при аритміях, патології серцевих клапанів, інфаркті, різкому підвищенні артеріального тиску. А також за емболії легеневої артерії та серцевої недостатності. У разі тривало існуючих патологій серця для виникнення синкопального стану потрібен ще додатковий провокувальний чинник.

Симптоми зомління

Основним симптомом непритомності є короткочасна втрата свідомості. У результаті людина падає або приймає ненормально розслаблену позу, якщо сиділа. Шкірні покриви попелясто-сірі, м’язи гранично розслаблені. В свою чергу, пульс може бути вкрай рідкісним або, навпаки, частим, але ледве промацується. Під час обстеження в момент синкопального стану виявляється, що тиск різко знижений, серцеві тони прослуховуються насилу. Неврологічні рефлекси не виявляються або різко знижені. Зіниці розширені і спостерігається зниження їхньої реакції на світло. Після виходу із непритомності може спостерігатися короткочасна амнезія, що охоплює період у кілька хвилин до зомління.

Найчастіше у непритомності є провісники, такий стан можуть описувати, як переднепритомний. Характерні:

• запаморочення та різка слабкість;
• прискорене серцебиття, аритмія;
• пітливість;
• нудота;
• затуманений або звужений (тунельний) зір;
• зниження артеріального тиску.

Наявність провісників хороша тим, що людина може встигнути зайняти безпечне положення. Та навіть запобігти розвитку непритомності, усунувши тригерний вплив.

Перша допомога в разі непритомності

Якщо людина відчуває переднепритомний стан, їй необхідно знайти безпечне місце для сидіння або лежання. А якщо доступне тільки положення сидячи – треба опустити голову між колін. Потрібно самостійно або за допомогою оточуючих розстебнути комір, що здавлює.

Коли настала втрата свідомості, оточуючі можуть допомогти потерпілому. Потрібно виконати такі дії:

• укласти непритомну людину на спину, підняти ноги вище рівня серця, щоб відновити кровообіг у мозку;
• розстебнути комір, пояс, що здавлюють;
• перевірити дихання і пульс;
• перевірити наявність травм, особливо важливо відразу притиснути рану в разі сильної кровотечі;
• забезпечити приплив свіжого повітря, якщо непритомність сталася в приміщенні;
• спробувати привести людину до тями. Наприклад, збризнути обличчя і шию холодною водою, дати вдихнути пари нашатирного спирту – тримаючи при цьому нашатир на кілька сантиметрів від носа;
• усунути надмірне скупчення роззяв навколо потерпілого;
• якщо синкопальний стан з втратою свідомості триває понад 1 хвилину або є травми, необхідно викликати медичну допомогу.
• коли людина прийшла до тями, підніматися краще не відразу і робити це повільно.

У разі глибокої непритомності з порушенням дихання краще покласти людину на бік, щоб у разі виклику блювотного рефлексу, вона не захлинулася. Якщо дихання і пульс не виявляються, необхідно провести серцево-легеневу реанімацію.

Діагностика зомління

Сама по собі непритомність – це стан очевидний, хоча її і можна сплутати з нападом епілепсії. Основне діагностичне завдання – виявлення причини синкопального стану. Для цього проводиться збір скарг та анамнезу (часто – із залученням свідків зомління), а також фізикальний огляд. Обов’язково проводять вимірювання артеріального тиску, оцінку пульсу і вислуховування серця. Призначаються аналізи: загальний крові та сечі, розширена біохімія, тести на інфекції та гормони. Проводяться функціональні проби. Наприклад, масаж каротидного синуса, що дає змогу виявити вазовагальну непритомність, та ортостатична проба. Серед додаткових досліджень у діагностиці причин синкопальних станів основну роль відіграють:

• дуплексне сканування судин голови та шиї;
• ЕКГ та ехокардіографія;
• холтерівське моніторування ЕКГ і АТ;
• електроенцефалографія для виключення епілепсії;
• рентген шийного відділу хребта, КТ або МРТ.

Лікування непритомності

Лікування синкопальних станів здебільшого спрямоване на основне захворювання. Якщо у людини з відомим захворюванням виникають зомління, потрібне коригування медикаментозної терапії або розробка стратегії для подолання синкопе.

Медикаментозне лікування непритомності може включати застосування препаратів, що підвищують тонус кровоносних судин, регулюють артеріальний тиск, седативних засобів. Рідше – транквілізаторів та інших медикаментів залежно від основного захворювання. У деяких випадках синкопальних станів допомагає застосування компресійних панчіх. У будь-якому разі фахівці мають провести навчання пацієнта щодо зниження ризиків зомління (наприклад, не вставати різко, не перебувати надміру довго у вертикальному положенні), самодопомоги в разі появи провісників.

В окремих випадках вазовагальної непритомністі пацієнту може бути показане хірургічне втручання. Наприклад, денервація каротидного синуса або імплантація кардіовертера-дефібрилятора.

У Клініці неврології та реабілітаційної медицини Експерт Хелс в Одесі пацієнти із зомліннями можуть отримати всі види комплексної діагностики та допомоги. В наявності лікарі неврологи найвищої кваліфікації, а також інші необхідні фахівці, включно з кардіологом, ендокринологом. Клініка забезпечена діагностичним, лікувальним і реабілітаційним обладнанням експертного класу. У нас величезний досвід виявлення причини непритомності, а також підбору найефективнішого та найвідповіднішого лікування.

У Вас або близької людини часті непритомності? Запишіться на консультацію в Одесі за телефоном +38(097) 067 11 11 або заповнивши форму нижче. Гарантуємо: уважне професійне ставлення, комфорт, швидкий і точний діагноз причин синкопального стану, ефективну допомогу при мінімальних витратах часу і фінансів! Чекаємо Вас у Клініці неврології та реабілітації Експерт Хелс!