Діагноз ПТСР – це як розуміти?

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) – це важкий психічний стан, що виникає після пережитого надпотужного негативного впливу на психіку. Посттравматичний синдром може розвиватися як після одиничної події, так і множинних впливів. Наприклад, якщо людина стає свідком смерті, важкої травми іншого або переживає загрозу власному життю. Насильство, катастрофи та військові дії – основні причини розвитку патології. А ось конкретні прояви посттравматичного розладу залежать від характеру травми та від психологічної стійкості людини.

У кого розвивається посттравматичний синдром?

Шанс зіткнутися з подіями, які потенційно можуть спричинити травматичний стрес, становить близько 60% у звичайному житті. В умовах обстрілів, бомбардувань населених пунктів імовірність різко підвищується. А в учасників бойових дій цей показник сягає 100%. Однак не у всіх травмувальна подія викликає посттравматичний синдром. Адже у більшості випадків психіка справляється зі стресом, людина переживає ситуацію і відпускає її. Згідно з дослідженнями, діагноз ПТСР – це стан, що розвивається у 13-50% людей, які зіткнулися з важкою подією. У жінок у середньому шанс розвитку травматичного стресу вдвічі вищий, ніж у чоловіків. Повторення, різноманітність, велика тривалість важких для психіки подій підвищує, а правильна психологічна підготовка – знижує ймовірність розвитку травматичного стресу.

Посттравматичний синдром: механізм розвитку

Коли людина стикається з травмуючою подією, від її психіки потрібні величезні зусилля і ресурси для осмислення ситуації та подолання стресу. Якщо психіка з цими завданнями не справляється, розвивається посттравматичний синдром. Знижує ймовірність впоратися з травматичним стресом відсутність підтримки з боку інших людей, знецінення події. А також психологічна неготовність, незрілість або нестабільність. Крім того, людині буде набагато складніше впоратися з ПТСР, якщо травмувальні події були неодноразовими. Або існує (навіть уявний) ризик повторення події, наявні низька соціальна та економічна захищеність і знижена стресостійкість.

ПТСР: симптоми

Симптоми посттравматичного синдрому залежать від стану психіки людини до травмувальної події. А також від сили індивідуальної реакції на подію. Найчастіше проявляються:

• Флешбеки – періодичні нав’язливі спогади, сни про травмуючу подію, яким неможливо запобігти або зупинити вольовим зусиллям. Вони завдають людині страждань, змушують переживати травму знову і знову. До того ж можуть провокувати відчуття навислої тут і зараз загрози. Флешбеки за ПТСР – дуже характерна ознака патології.
• Тригери – людина починає асоціювати з пережитою травмою певних людей, деякі події, звуки, життєві ситуації. Як правило, такі асоціації провокують флешбеки, а людина з посттравматичним синдромом намагається всіляко уникати як самих тригерів, так і їх обговорення.
• Підвищена збудливість нервової системи. Наприклад, за ПТСР розвиваються тривожність, занадто бурхлива реакція на різкі звуки, раптові дотики або зорові подразники.
• Відсутність почуття безпеки – навіть удома, у знайомій і спокійній обстановці. Це один із найважчих симптомів при посттравматичному синдромі.
• Амнезія – людина може частково або повністю забути травмуючу подію. На додаток ще й не пам’ятати проміжок часу, в який вона сталася.
• Фобії – необґрунтовані для оточуючих людей страхи. Як правило, умови прояву фобій логічно пов’язані з причиною травматичного стресу.
• Порушення сну як симптоми ПТСР – це безсоння, нічні жахи, лунатизм, часті розмови уві сні. Або галюцинації під час засинання і пробудження.
• Зміни в поведінці за посттравматичного синдрому. Наприклад, емоційна «холодність», різка втрата інтересу навіть до улюблених занять. А також відсторонення від близьких людей.
• Порушення уваги – проблеми з концентрацією, запам’ятовуванням інформації.
• Емоційна нестабільність – неконтрольовані спалахи гніву, дратівливість.

Посттравматичний синдром: стадії розвитку з часом

Важливо розуміти, що симптоми ПТСР можуть розвинутися як одразу, так і впродовж тривалого часу після травми (півроку і більше). Ранній прояв посттравматичного синдрому супроводжується більш вираженими симптомами. А ось пізній – протікає легше, натомість буває набагато більш несподіваним як для самого пацієнта, так і для його оточення. Згодом спогади і флешбеки за ПТСР слабшають. Але можуть повернутися під впливом тригерів, під час спроб переосмислити і розібрати те, що сталося. При цьому самі розлади психіки можуть наростати і призвести до виникнення проблем. Таких, як депресія, генералізований тривожний розлад, панічні атаки, залежності, суїцидальна поведінка, агресивність.

Види ПТСР і ступінь тяжкості синдрому

Види посттравматичного синдрому поділяють за часом появи симптомів і тривалістю такого стану. А також за типом травми та за домінуючою симптоматикою.

За часом і тривалістю:

• Гострий ПТСР – це стан, за якого симптоми виникають одразу після травми і зберігаються до 3 місяців.
• Хронічний посттравматичний синдром – симптоми тривають понад 3 місяці.
• Відстрочений посттравматичний розлад проявляється після півроку з моменту травми.

Залежно від типу травми розрізняють: ПТСР після поодинокої, нетривалої травми і після багаторазових травмуючих подій. Або після довготривалого перебування в травмувальній ситуації.

За типом симптомів:

• Тривожний тип посттравматичного синдрому. Характерні постійне занепокоєння, дратівливість, напруженість, відсутність почуття безпеки в будь-яких умовах. Людина страждає від порушень сну і нав’язливих страхів.
• Астенічний тип ПТСР – людина стає аморфною, пасивною, нечутливою і байдужою, настрій депресивний.
• Дисфоричний тип – проявляється агресією, постійним невдоволенням, неконтрольованими спалахами гніву.
• Соматоформний посттравматичний синдром – присутні не тільки психологічні, а й фізичні симптоми. Наприклад, прискорене серцебиття, болі в грудях, відчуття нестачі повітря, ядухи. А також порушення роботи шлунково-кишкового тракту та ендокринної системи.
• Істеричний тип – проявляється демонстративною, часто нераціональною поведінкою, з метою привертати увагу або викликати співчуття.

Типи посттравматичного синдрому за ступенем тяжкості:

• легка – флешбеки за ПТСР нечасті й нетривалі, симптоми проявляються рідко і не різко. Важливий показник: зберігається функціональність людини в різних сферах життєдіяльності;
• важкий посттравматичний синдром – репереживання часті, виникають з будь-якого приводу, спостерігаються серйозні порушення в психіці та поведінці людини. В свою чергу, це не дає їй змоги нормально функціонувати.

Ускладнення посттравматичного синдрому

Симптоми ПТСР, особливо за відсутності своєчасної та адекватної допомоги, часто призводять до психічних, соціальних і поведінкових ускладнень. Це можуть бути:

• депресія;
• генералізований тривожний розлад;
• панічні атаки;
• залежності внаслідок зловживання алкоголем та іншими способами забутися;
• одне з найнебезпечніших ускладнень ПТСР – це суїцидальна поведінка;
• соціальна самоізоляція;
• агресивність.

Діагностика ПТСР

Профільним фахівцем для діагностики посттравматичного синдрому може бути нейропсихолог, психіатр або клінічний психолог . Адже необхідні тільки лікарські спеціальності, звичайний психолог тут недостатньо компетентний.

У постановці діагнозу ПТСР виокремлюють головні критерії (мають проявлятися всі) і додаткові (мають фіксуватися щонайменше 2 зі списку). Перший основний критерій – сама травма, достатня для найсильнішого стресу. Другий – флешбеки (нав’язливі спогади), кошмарні сни. Третій – уникнення тригерів.

Також мають бути два або більше додаткових критерії посттравматичного синдрому:

• проблеми зі сном;
• неконтрольована дратівливість або спалахи гніву;
• проблеми з увагою;
• відсутність почуття безпеки;
• реакція переляку на різкі звуки, раптові дотики, візуальні подразники тощо.

Для виявлення критеріїв посттравматичного розладу фахівець проводить збір анамнезу. Тобто опитує людину та її родичів про скарги, травмуючу подію, симптоми ПТСР та супутні порушення. Хоча спілкування на тему травми може стати додатковою тригерною подією, це необхідна частина діагностики. Враховуються попередні психологічні та психічні проблеми. А також подібні порушення у родичів або в сім’ї. На основі зібраної інформації лікар ставить діагноз ПТСР. На додаток, прогнозує подальші зміни стану, ризик суїцидальних нахилів у пацієнта та необхідність надання психіатричної допомоги.

Додаткові фізикальні, інструментальні та лабораторні дослідження також можуть бути призначені. Це потрібно для диференціальної діагностики посттравматичного синдрому з патологіями психіки, що спричиняються ураженням головного мозку або гормональними порушеннями.

Лікування ПТСР

Посттравматичний синдром лікують за допомогою психотерапії, за необхідності використовуючи поєднання з медикаментозною терапією.

Когнітивно-поведінкова психотерапія є одним із найефективніших і найшвидше діючих видів немедикаментозного лікування ПТСР. КПТ допомагає людині розібрати травмувальну ситуацію, виявити й осмислити сформовані спотворення сприйняття реальності. А потім переглянути свою поведінку завдяки виробленню правильних установок і переконань.

Сон у разі посттравматичного синдрому можна налагодити за допомогою ритуалів. Тобто, регулярних дій перед сном. А також усуненням чинників, що викликають збудження перед відходом до сну.

Фізична активність, зокрема спорт, допомагає пацієнтові із травматичним стресом відволіктися від негативних переживань, відновити самоповагу і почуття контролю. Корисні різноманітні релаксаційні методики.

Близькі також можуть допомогти людині з діагнозом ПТСР – це означає, що треба підтримувати, формувати комфортне оточення і за можливості не залишати її на самоті. Деяким пацієнтам допомагає реабілітація в групах, де є люди, які пережили схожі події.

Медикаментозними препаратами вибору для лікування посттравматичного синдрому можуть бути антидепресанти, які на біохімічному рівні допомагають людині боротися з тривожними і депресивними розладами. А також покращують настрій та загальний психологічний стан. Їх призначають на термін не менше 12 тижнів у разі гострого ПТСР. А ось за хронічного – протягом 12-24 місяців. Скасування препарату має бути поступовим (протягом 3 місяців), щоб уникнути повернення симптомів травматичного стресу. У разі порушеного сну ефективним є застосування снодійних, седативних засобів у разі жахіть, підвищеної тривожності або частих пробуджень.

Посттравматичний синдром: прогноз

У разі своєчасного і грамотного лікування прогноз за ПТСР в більшості випадків сприятливий. Погіршення стану з плином часу може статися у 10% пацієнтів. А також може бути низька стійкість до подальших стресів. Тому необхідна регулярна взаємодія з лікарем після закінчення основного курсу реабілітації.

Якщо Ви або ваша близька людина перенесли важку психологічну травму або проявляються ознаки травматичного стресу, не відкладайте звернення до грамотного фахівця. У Клініці неврології та реабілітації Експерт Хелс в Одесі веде прийом висококваліфікований психолог і нейропсихолог Бакуридзе Н. Г. Спеціалізується на лікуванні ПТСР, емоційних та поведінкових розладів (когнітивно-поведінкова терапія, схематерапія). Кваліфікація ґрунтується на різнобічному навчанні (включно із зарубіжним). А також на  багаторічному успішному досвіді лікування й активному обміні інформацією та досвідом з колегами в профільних асоціаціях (включно з Американською психологічною асоціацією). При зверненні в Клініку Експерт Хелс гарантовано: уважне професійне ставлення, комфорт, швидкий і точний діагноз, ефективне лікування ПТСР при суворому дотриманні лікарської таємниці! Консультація і допомога психолога Бакуридзе Н. Г. доступна в Одесі в Діагностичному центрі, Центрах амбулаторної та стаціонарної реабілітації, вдома, а також онлайн. За необхідності до терапії пацієнта підключиться досвідчений лікар психіатр.

Підозрюєте посттравматичний синдром? Запишіться на прийом до нейропсихолога в Одесі за телефоном +38(097) 067 11 11 або заповнивши форму нижче. Чекаємо Вас у Клініці неврології та реабілітації Експерт Хелс!